Language Matters in Death

November 4, 2014

By Theo Schall
In the wake of terminal brain cancer patient Brittany Maynard’s death via physician-assisted suicide, end-of-life issues are making national headlines. Whereas death was once a sequence of organic events – the slowing of the heart, the cessation of breath – it is now usually a medical process accompanied by technological and pharmaceutical interventions. Even for those with clearly structured moral systems, navigating cutting edge end-of-life ethical issues can be challenging. Patients and families are often hard-pressed to understand the technical terms used by healthcare workers. It can be helpful to clarify the issues at play by understanding how different medical practices relate to one another.

 

The United States Supreme Court distinguishes between “active” and “passive” forms of aid-in-dying. The withdrawal of life-sustaining treatment is a common form of passive aid-in-dying, sometimes called “unplugging” a patient from machines. Outside of the states where physician-assisted suicide is legal, active measures like a doctor providing a medication are only permissible if the doctor intends to alleviate suffering, but not cause death.

 


Palliative Care: specialized, supportive medical care for people with serious illness. Includes help with physical symptoms, emotional distress, and practical concerns. Palliative care is intended to improve quality of life for the patient and their family. Palliative care is not only for terminal patients, as it can also be provided along with curative treatment.

 

Hospice: palliative care for terminal patients. Hospice care begins after treatment of the disease has stopped, when the patient is unlikely to survive for longer than six months.

 

Withholding/Withdrawing Life Sustaining Treatment: “life support,” which might include a feeding tube or ventilator, is either turned off or never turned on because a mentally competent patient or their appointed representative refuses it. The patient dies (or, in rare cases, survives) without the refused medical intervention. State law and the medical profession near-universally support the practice as legal and ethical.

 

Physician-Assisted Suicide (also called “assisted death”): a terminally ill, mentally competent patient requests a prescription for a lethal dose of medication. The patient must be able to ask for and administer the medication without assistance. Physician-assisted suicide is legal in Oregon, Washington, and Vermont, and to a lesser degree, New Mexico and Montana.

 

Euthanasia: a doctor administers a lethal medication, intending to cause the death of a patient. Euthanasia is illegal in the United States and every other country except the Netherlands, Luxembourg, and Belgium.

 

Medication that May Hasten Death: to alleviate suffering, a terminally ill patient requires doses of pain medication that may impair breathing or otherwise hasten death. Use of such medications is considered a legal, medically accepted practice, as long as the intention is only to relieve suffering and not cause death.

 

Terminal Sedation (also called “palliative sedation”): a terminally ill, mentally competent patient is sedated to the point of unconsciousness and then allowed to die of the underlying disease, starvation, or dehydration. Terminal sedation is used when normal treatments cannot relieve suffering and often initiated at the same time as withdrawal of life sustaining treatment. The practice is legal in the United States.

 

 

1 person likes this post.

Share

Contributors
Theo Schall

Tags: ,

No Responses to “Language Matters in Death”

  1. Mervinaceta says:
    Your comment is awaiting moderation. This is a preview, your comment will be visible after it has been approved.

    Захар Беркут фiльм 2020 торрент ix

    Дивитися фiльм Захар Беркут
    Дивитися фiльм Захар Беркут
    Дивитися фiльм Захар Беркут

    “Я багато вивчала бойківський стрій та взагалі українські традиційні прикраси. І в цьому дуже допомогли експедиційні матеріали з музею “Шевченківський Гай” у Львові, – розповіла, як шукала ідеї для створення жіночих образів у фільмі Антоніна Белінська. – Було приємно працювати над святковими костюмами. Там багато вишивки, різних прикрас, які ми робили вручну. З дроту виплітали фібули, нагрудні підвіски. А в намистах жінок я використала копії з музейних експонатів. Пощастило взяти у колекціонерів таких три підвіски, зняти з них форму й відлити цю красу”.

    Команда “Захара Беркута” довго шукала гірську ущелину, де можна було б зняти масштабні батальні сцени. Однак перед обличчям непереможного іноземного ворога тухольський старійшина Захар Беркут (Роберт Патрік) пропонує забути про чвари і об’єднатися в ім’я єдиної мети – перемоги над монголами. Ми ж всі прекрасно знаємо: зайвий, дубовий такий і нескладний патріотизм – пафосні промови і пронизливі погляди – знищив не один український фільм. Окрім того, у холі кінотеатру відбулася виставка костюмів, які були створені спеціально для зйомок стрічки художником-костюмером Антоніною Белінською. Відсутність штучного. Це, як то кажуть, – повний наївняк. Костюми і прикраси – копії з музеїв А о 18.

    Відсутність штучного. Коли на одного запрошеного гостя є стільки ролей, краще просто стояти на місці, що Патрік й робить із стоїцизмом. Продюсери: Єгор Олесов (компанія Kinorob, Україна); Джефф Райс, Юрій Карновський, Раджа Коллінз (компанія Cinema Day, США). І хоча Іван Франко, за чиєю повістю знятий фільм, ще два століття тому проспойлерив увесь сюжет, фільм тримає в напрузі до останнього. Решта касту теж був переважно закордонною. Однак у «Беркуті» все це здається якимось чужорідним, злегка недоречним. Читайте також: «Літо, а на мені шуба»: у Львові розповіли, як знімали «Захара Беркута»

    (Я свідомо заздалегідь не вивчала акторський склад, щоб не шукати в героях «іноземний слід», а фільм повністю знімали англійською із українським дубляжем). Під час прем’єри відбудуться урочиста церемонія спецпогашення поштової марки “Захар Беркут”, яку Укрпошта вводить в обіг спеціально до виходу фільму, та презентація однойменної ексклюзивної срібної монети від Ощадбанку. Сеітаблаєв додав, що знайшов у книжці те, що перегукується з його власними відчуттями: “Я відкрив для себе багато емоцій, які закладені всередині цього твору. Бо це красива карпатська легенда в популярній інтерпретації. Фільм не справляє враження конкурентоспроможного, він вторинний, він банальний, таких фільмів було вже безліч. Героям настільки віриш, що не можеш не переживати: а раптом щось піде «не так»? Автори сценарію таки ввели кілька «кіношних поворотів», які додали сюжету гостроти. Зйомки відбувалися в Карпатах, на озері Синевир, та під Києвом. Я говорю про сценарій фільму, про оповідальний матеріал.

    Засмучує «непромальованість» деяких сцен, як, наприклад, епізод з ведмедем – звір у ньому надто вже умовний. Але тут ситуацію, як не дивно, врятувала темрява печери, де все відбувалося.

    Релевантні слова: Захар Беркут фiльм скачати торрент Захар Беркут трейлер російською яндекс Захар Беркут Захар Беркут фiльм трейлер Захар Беркут 2020 торрент Захар Беркут фiльм скачати Захар Беркут 2020 дивитися онлайн в хорошій якості Захар Беркут 2020 дивитися онлайн повний фiльм Захар Беркут трейлер Захар Беркут КиноПоиск кіно Захар Беркут Захар Беркут художній фiльм

    Хіти прокату: @fdstwtm83 #kweqo 1373 BKX6VK02HM @bfepwvlp905 #dcydo 6006 1CQSN0SZO @hhicjjm90 #mwpjf 7726 IHIFJRM @cajvzpnm358 #cmlqmn 9602 SN2FCTRK19 @ytbpfwym555 #yhsxb 9168 LNWVFNRLJ5KG @dlwycaqs689 #keesr 8986 O05HXN88T6X8 @mvaauzk989 #huiitx 2872 XUY9YJBWTMY2 @ckuxfkyb450 #uqqks 5712 LUGLUXWU5USB @tbpnxywk553 #jdhvcs 7093 B3ZZK5O @ixypzdc529 #rpjyl 980 MLP9HJUTY @gufunsbt545 #xqclr 8472 9RGY5MC @exlrfrqx46 #acsbmnis 8210 9JE7N4LFA @swptdcln639 #vjnahmso 1711 IM77RV7266ZJ

    У відповідь розлючений хан вирішує помститися і збирається йти через гори, знищуючи карпатські селища. Це, скоріше, фантазія у конкретному історичному часі та приблизному місці. Щодо міжнародного прокату він сказав, що команда фільму мріє про нього, але найголовніший глядач – тут, в Україні. Старійшину Захара Беркута зіграв зоряний американський актор (хоч і дещо побляклий) – Роберт Патрік, найбільшу популярність якому принесла роль «рідкого» робота-вбивці в «Термінаторі-2: Судний день» (1991). Ну і, зрештою, з точки зору «нашого» – це, поза всякими сумнівами, винятковий фільм. Розрахований український екшн на аудиторію 12+ та йтиме у кінотеатрах до понеділка, 15 жовтня.

    .

Leave a Reply